роками навчання

ОСВІТА»

у ньому педагогічних технологій

для 1 класу

для 2 класу

для 3 класу

для 4 класу

Типовою освітньою програмою для 5-6 класів, затвердженою наказом МОН основі типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН

№ 235 від 19.02.2021р. (із змінами від 09.08.2024 наказ МОН

№1120)

Основні терміни

та їх визначення

досягнення визначених результатів навчання

Освітня програма

відповідного рівня (за наявності).

2.  Освітня програма містить:

Ø вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

Ø перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;

Ø загальний    обсяг    навчального    навантаження    та     очікувані результати навчання здобувачів освіти.

3. Освітні програми повинні передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

Ø Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

4. Освітні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник

для осіб з особливими освітніми потребами

Прозорість та інформаційна відкритість

закладу освіти

освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

Освітня програма

Освітні програми можуть бути розроблені на основі відповідної типової освітньої програми або освітніх програм, розроблених суб’єктами освітньої діяльності, науковими установами, фізичними чи юридичними особами і затверджених центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти відповідно до вимог цього Закону.

Рішення про використання закладом освіти освітньої програми, розробленої на основі типової освітньої програми або іншої освітньої програми, приймається педагогічною радою закладу освіти.

Освітня програма закладу освіти схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.

2.   Типова освітня програма має містити:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою;

перелік варіантів типових навчальних планів та модельних навчальних програм;

рекомендовані форми організації освітнього процесу; опис інструментарію оцінювання.

3.    Освітні програми, розроблені на основі типових освітніх програм, мають:

відповідати структурі типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти;

визначати (в обсязі не меншому ніж встановлено відповідною типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;

містити навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів відповідної типової освітньої програми і може передбачати перерозподіл годин (у визначеному типовим навчальним планом обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім державної мови) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальними предметами;

містити перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;

опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

Освітня програма закладу освіти може містити інші складники, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності закладу освіти.

4.  Освітня програма, розроблена не на основі типової освітньої програми, підлягає затвердженню центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Не підлягають затвердженню центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти:

типові освітні програми;

освітні програми закладів освіти, розроблені на основі типових освітніх програм;

освітні програми, затверджені закладами освіти після проходження інституційного аудиту, що засвідчив високий рівень їхньої освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

5.   Не можуть бути затверджені та використовуватися освітні програми, що не передбачають досягнення учнями результатів навчання, визначених державними стандартами.

6.   На основі визначеного в освітній програмі закладу освіти

інтегрованих курсів, та кількість навчальних годин на тиждень (та/або кількість годин на навчальний рік).

Управління та громадське

самоврядування закладу загальної середньої освіти

Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти:

Ø схвалює освітню (освітні) програму (програми) закладу та оцінює результативність її (їх) виконання;

Ø Рішення педагогічної ради закладу загальної середньої освіти вводяться в дію рішеннями керівника закладу.

Навчальний рік та режим роботи

закладу загальної середньої освіти

від 21.02.2018 року

№ 87

від 23.11.2011

№1392

затверджено типові освітні програми для

початкової школи

України №743 від 12.08.2022

України»

України від 20.04.2018 №405

освіти»

України від 26.07.2018 №814

особливими освітніми потребами»

Стаття    9.    Форми здобуття освіти.

Інституційна

Основними формами здобуття освіти є:

ü  інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);

ü  індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня),педагогічний

ü  дуальна.

ü  П.2. Очна (денна, вечірня) форма здобуття освіти — це спосіб організації навчання здобувачів освіти, що передбачає їх

ü  безпосередню участь в освітньому процесі.

ü  Окремі питання порядку здобуття інституційної форми організації освітньої діяльності визначено такими

документами

ü  Положення про інституційну та дуальну форми здобуття повної загальної середньої освіти (наказ МОН від 23.04.2019

№ 536 у редакції наказу МОН від 10.02.2021 № 160);

ü  Положення про дистанційне навчання (наказ МОН від 25.04.2013 № 466);

ü  Деякі питання організації дистанційного навчання (наказ МОН

від 08.09.2020 № 1115 із змінами, внесеними згідно Наказу МОН №201 від 24.03.2023)

Стаття              9.

Форми здобуття освіти. Індивідуальна форма здобуття освіти (педагогічний патронаж, сімейна

(домашня), екстернат)

здійснюються відповідно до законодавства.

П.7. Сімейна (домашня) форма здобуття освіти — це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні є нижче стандартів освіти несуть батьки.

Оцінювання результатів авчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.

П.8. Педагогічний патронаж — це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за Психофізичним станом абозі інших причин, визначених

законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.

Окремі питання порядку організації здобуття повної загальної середньої

Освіти за індивідуальною формою визначено Положенням про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти (наказ МОН від 12.01.2016 № 8 у редакції наказу МОН від

10.02.2021 № 160)

року №711 «Про початок

навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні»

початку та завершення навчального року.

внесення змін у методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного

стану в Україні»

«Про повну загальну середню освіту», рекомендуємо учням, які

вимушені були змінити місце проживання і здобували освіту в школах за кордоном, зараховувати результати навчання в закладі освіти за місцем перебування з тих предметів, що передбачені і навчальним

планом закладу освіти країни перебування, і навчальним планом

української школи. Рекомендуємо річне оцінювання з української мови, української літератури, Історії України та географії проводити відповідно до модифікованих програм, рекомендації щодо використання яких

затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 16 травня 2024 року № 701.

-індивідуалізацію навчання з урахуванням здібностей і потреб кожного;

-сприяння соціальній інтеграції, толерантності та розуміння багатоманітності;

-розвиток потенціалу здобувачів для досягнення максимальних результатів;

-зменшення дискримінації в освітньому процесі;

-підтримку педагогів необхідними ресурсами для ефективного інклюзивного навчання;

-допомогу органам місцевого самоврядування у запровадженні політик інклюзії;

-забезпечення гнучкого переходу між закладами різних типів і рівнів освіти.

державною мовою

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

іноземними мовами

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу

Навчальні    ресурси:    розв’язування    математичних    задач,    і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

компетентності у природничих

науках і технологіях

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

компетентність

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

здорове життя

економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе

відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної

характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально- економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють

усвідомленню цінності здорового способу життя

безпека й сталий розвиток

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього

середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

відповідальність

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук

оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування

економного ставлення до природних ресурсів.

робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на

графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з

окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку,

автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

здійснювати спілкування в письмовій формі відповідно до поставлених

завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту

наявних мовних засобів; обирати й

застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати

інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої

думки, почуття та ставлення;

ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів

електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними

стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого

оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

встановлювати відношення між

реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші

математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних

задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку

технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави,

успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково

таких, що моделюють реальні життєві ситуації.

природничих науках і технологіях

технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій.

усвідомлення ролі наукових ідей у

сучасних інформаційних технологіях. Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють

функціональні залежності

результатіввпливу людської діяльності на природу.

інформацію та оцінювати її

достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості

інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за

допомогою програмних засобів.

організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію,

аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових

знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до

вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.

аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення;

аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність,

відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка

конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).

аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію;

ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати

власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет;

орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв,

робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і

поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків,

соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне

обґрунтування позиції без

передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.

враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування й взаємодії; враховувати художньо- естетичну складову при створенні

продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна

самоідентифікація, повага до культурного розмаїття в глобальному суспільстві; усвідомлення впливу

окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.

враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації

результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення

взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних;

ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм

побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору

здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності

здорового способу життя

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи  розвитку  навколишнього  середовища  і

людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів,

незалежно від рівня навчальних досягнень.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я.

фінансова грамотність

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей,

складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Навчальні предмети

на тиждень

Українська мова. Навчання грамоти.

Англійська мова

Математика

Навчальні предмети

на тиждень

(7+2)

Українська мова

Англійська мова

Математика

Навчальні предмети

на тиждень

(19+2)

Українська мова

Англійська мова

Математика

Навчальні предмети

на тиждень

(11+1)

Українська мова

Англійська мова

Математика

Мовно – літературна

ПО

Мовно – літературна

ПО

Мовно – літературна

Мовно – літературна

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень

9 клас/ 18 учнів (16+2)

літератури

культура

знавство

Природознавство

культура

індивідуальні заняття  та консультації

–

Предмети

19 учнів   (11+5+3)

17 учнів (14+3)

Інформатика

Технології,

Мистецтво

2

1

1

2

результатів навчання

ü  списаний текст нелегко прочитати. Літери переважно непропорційні, мають різний нахил, зустрічається дзеркальне зображення літер;

ü  не дотримується загальних правил письма( графічних, гігієнічних, технічних), культури оформлення роботи;

ü  має труднощі з пошуком неправильних записів, навіть після допомоги вчителя не може неправильний запис виправляти на правильний;

ü  гігієнічних правил учень дотримується тільки після нагадування вчителя.

ü  списаний текст легко читається. літери переважно пропорційні, з однаковим нахилом, правильними поєднаннями. Дотримується загальних правил письма ( графічних, гігієнічних, технічних);

ü  допускається незначних помилок по декільком параметрам;

ü  самостійно знаходить і акуратно виправляє у написаному тексті помилки.

2 клас                                                               30-50 слів

ü пише рукописними буквами злито, розбірливо;

ü записує слова та речення, дотримуючись опрацьованих правил, а також слів, які пишуться так, як вимовляються;

ü перевіряє чи є в написаному тексті помилки на вивчені правила, самостійно виправляє їх.

припускається 5 і більше помилок.

ü припускається 1 – 4 помилки;

ü припускається 1-2 негрубих помилок (негрубими вважаються такі

помилки: повторення тієї самої букви в слові; недописування букви в кінці слова (не за правилом); двічі підряд написане те саме слово в

реченні).

2 клас                      -4 реплік з урахуванням етикетних формул початку й кінця

розмови

ü лише підтримує діалог, реагуючи на репліки співрозмовника (повідомлення, запитання, спонукання), не ініціюючи розмови;

ü відповідає лише на окремі репліки співрозмовника/співрозмовниці;

ü припускає 1-2 із таких недоліків: робить довгі паузи, відповідає лише на

ü окремі репліки співрозмовника;

ü слова ввічливості вживає не завжди, припускається мовних помилок;

ü робить спроби формулювати запитання, але припускається довгих пауз, багатьох помилок у мовленні;

ü інтонація, добір слів, побудова речень потребують незначної корекції.

ü ініціює і підтримує діалог, складає діалог за ситуацією, що містить певну проблему;

ü швидко добирає і правильно використовує потрібні слова, будує змістовні репліки, дотримується правил культури спілкування,

ü припускається незначних мовних помилок.

ü відстоює власну позицію.

ü розпізнає і називає мовні одиниці за наданими орієнтирами, називає їх окремі ознаки припускаючись помилок;

ü виконує окремі операції навчальних дій копіюючи зразок;

ü  установлює причинно-наслідкові зв’язки між мовними одиницями і класифікує їх, припускаючись помилок;

ü не може самостійно визначити помилки, співвідносить результат виконання завдання за зразком,

ü  самостійно характеризує мовні одиниці, визначає їх спільні і відмінні ознаки, властивості;

ü  установлює причинно-наслідкові зв’язки між мовними одиницями і класифікує їх, припускаючись незначних помилок;

ü  аргументує окремими прикладами власні відповіді, судження;

ü  здатний/здатна до самостійного аналізу власних робіт, їх коригування та уточнення.

результатів навчання

ü читає текст плавно складами, зливаючи їх у слова при повторному прочитуванні;

ü не дотримуючись пауз між реченнями і смисловими групами слів;

ü припускається багатьох помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів;

ü виявляє розуміння окремих слів, речень, не повно розуміє фактичний зміст тексту;

ü читає плавно словами і групами слів, без повторів, з гарною дикцією, припускається лише поодиноких недоліків у поділі речення на смислові відрізки, інтонуванні речень;

ü припускається окремих помилок у наголошуванні слів;

ü усвідомлює фактичний зміст тексту,

ü іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причинно-наслідкових зв’язків.

2 клас                                                              170-230 слів

ü  розуміє фрагменти тексту прочитаного мовчки;

ü  виконує елементарні завдання на розуміння прочитаного з допомогою вчителя;

ü  припускається помилок під час відтворення змісту прочитаного;

ü  розуміє текст прочитаний мовчки;

ü  самостійно виконує завдання на розуміння прочитаного тексту з незначною допомогою вчителя;

ü  знаходить у тексті відповіді на поставлені запитання;

ü  установлює послідовність дій персонажів художніх творів;

ü  частково аналізує зміст прочитаного тексту, встановлює причинно- наслідкові зв’язки.

ü  аргументує власну думку окремими прикладами прочитаного тексту.

ü будує більше 2-ох речень або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв’язний текст, створене висловлювання має 1-2 з таких недоліків: відхилення від авторського тексту, порушення

послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка;

ü не дотримується послідовність викладу змісту тексту;

ü використовується збіднена лексика, трапляються мовні помилки;

ü відтворює зміст почутого іноді за допомогою вчителя,

ü робить уточнення у власний переказ після допомоги вчителя.

ü правильно будує (переказує) текст, передаючи зміст почутого своїми словами, розкриває його загальний зміст і головну думку;

ü дотримується структури тексту (зачин, основна частина і кінцівка);

ü у роботі можуть бути незначні відхилення від теми, може припускатися незначних мовленнєвих помилок.

ü розуміє фрагменти прослуханого тексту;

ü ситуативно виконує елементарні завдання на розуміння прочитаного;

ü виконує навчальні завдання на рівні копіювання зразків після їх пояснення вчителем;

ü відчуває труднощі із зіставленням прослуханого і зрозумілого.

ü здатний/здатна поглибити власне розуміння прослуханого після допомоги вчителя.

ü  сприймає на слух незнайомий текст і розуміє фактичний зміст;

ü самостійно виконує завдання на розуміння прочитаного тексту з незначною допомогою вчителя;

ü частково аналізує зміст прочитаного тексту;

ü аргументує власну думку окремими прикладами з прочитаного тексту.

ü встановлює причинно-наслідкові зв’язки між подіями, вчинками персонажів та їхніми стосунками з іншими персонажами;

ü висловлює оцінні судження, щодо поведінки героїв.

ü розрізняє персонажів, розуміє текст/медіатекст фрагментарно;

ü зосереджує свою увагу лише на подіях; не завжди розуміє, як вони пов’язані між собою;

ü не спроможний(а) розрізнити твори за їх жанровими ознаками (казка, вірш, оповідання);

ü виконує навчальні завдання на рівні копіювання зразків зі значною допомогою вчителя;

ü  частково аналізує, класифікує, узагальнює зміст тексту/медіатексту;

ü  описує емоційний стан персонажів не пояснюючи причина відповідних переживань персонажів.

ü розуміє текст/медіатекст, розрізняє персонажів та зв’язки між ними;

ü самостійно виконує завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій, вчинків персонажів, припускаючись неточностей у

формулюванні найпростіших оцінювальних суджень;

ü аргументує власну думку окремими прикладами з тексту/медіатексту;

ü практично розрізняє твори за жанровими ознаками;

ü самостійно описує емоційний стан персонажів, пояснює причини відповідних переживань персонажів з незначною допомогою

учителя;

ü висловлює та аргументує своє ставлення не лише до подій, а й до змісту твору загалом, формулює ідеї тесту, пов’язує їх із власним досвідом.

ü  застосовує окремі прийоми виразного читання та декламування напам’ять, інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила

голосу, логічний наголос і темп мовлення) припускаючись багатьох помилок;

ü  робить висновок про досягнення результатів за зразком, констатує правильність і неправильність результату.

ü  застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять, інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила голосу, логічний наголос і темп мовлення) припускаючись незначних помилок;

ü робить висновок про досягнення результатів, аналізує й оцінює їх.

ü створює усне висловлювання за зразком (шаблон з опорними словами);

ü відчуває труднощі з використанням шаблону, навіть за умови детального пояснення вчителя;

ü відчуває труднощі з виправленням помилок та внесенням коректних уточнень у власне висловлювання, навіть після допомоги вчителя;

ü  створює висловлювання, використовуючи словесні та несловесні засоби за аналогією;

ü  діє за алгоритмом, у разі труднощів звертається до вчителя за допомогою.

ü з незначною допомогою вчителя створює висловлювання, використовуючи доречні словесні (зокрема художні) та несловесні засоби;

ü аргументує вибір окремих мовних засобів щодо певної комунікативної ситуації;

ü здатний/здатна самостійно внести уточнення до власного висловлювання, коригувати його;

ü проявляє фантазію, спирається на власний досвід з використання мовних засобів під час створення власного висловлювання.

ü  проявляє фантазію, спирається на власний досвід, експериментує мовними засобами під час створення власного висловлювання.

результатів навчання

ü розрізняє окремі об’єкти вивчення (математичні поняття за їх ознаками, формули); виконує найпростіші математичні операції на рівні копіювання зразка виконання;

ü читає, порівнює, визначає склад числа в межах 100, припускаючись помилок;

ü виконує найпростіші математичні операції на рівні копіювання зразка виконання;

ü виконує математичні операції, але не вміє пояснити свої дії;

ü використовує відомі способи обчислень із застосуванням правил та алгоритмів, допускаючись багатьох помилок.

ü вміє розв’язувати однотипні завдання, допускає помилки під час одночасного виконання прямих і обернених дій;

ü знає про різні математичні інструменти, що можуть допомогти при виконанні завдання;

ü допускає помилки й неточності при зчитуванні даних з таблиць, схем, графіків, діаграм.

ü  частково використовує математичну термінологію;

ü читає, порівнює, визначає склад числа в межах 100;

ü розкриває сутність математичних понять, ілюструє їх прикладами;

ü  самостійно виконує математичні операції; детально пояснює свої дії;

ü вибудовує план дій (стратегії) з використанням математики для розв’язування життєвих проблемних ситуацій;

ü аналізує текст задачі, досліджує різні способи розв’язання навчальних і практичних задач, робить узагальнення за результатами виконаної роботи;

ü обґрунтовує/ аргументує/ оцінює обраний спосіб розв’язання навчальних і практичних задач;

ü оперує величинами, використовує для вимірювання величин доцільні одиниці вимірювання;

ü здійснює перевірку правильності розв’язання проблемної ситуації;

ü виявляє та виправляє помилки самостійно або з допомогою вчителя;

результатів навчання

ü не розпізнає знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у книжці з малюнками, де використовується знайома лексика.

ü не розуміє просту особисту інформацію ( ім’я, вік, місце проживання, країна походження), а також розуміє запитання на цю тему, спрямовані безпосередньо та особисто.

ü не виконує прості вказівки, інструкції, команди.

ü розуміє просту особисту інформацію ( ім’я, вік, місце проживання, країна походження), а також розуміє запитання на цю тему, спрямовані безпосередньо та особисто.

ü виконує прості вказівки, інструкції, команди.

ü не продукує короткі фрази за мовленнєвими ситуаціями з тем (тварини, іграшки, кольори, їжа, школа, свята)

ü припускається помилок в лічбі об’єктів у межах 10 та називанні чисел;

ü  не дотримується правил спілкування: привітання, прощання, подяка.

ü бере участь у співах та рухливих іграх.

ü продукує короткі фрази за мовленнєвими ситуаціями з тем (тварини, іграшки, кольори, їжа, школа, свята);

ü лічить числа та об’єкти у межах 10;

ü дотримується правил спілкування: привітання, прощання, подяка;

ü бере участь у співах та рухливих іграх.

ü  не розуміє короткі, прості запитання та твердження, які вимовляються повільно та чітко, за потреби повторюються, та супроводжуються

візуальними опорами або жестами задля покращення розуміння;

ü  не розуміє найпростіший інформаційний матеріал, що містить знайомі слова у супроводі малюнків, де є фотографії страв, або ілюстровані оповідання, де використовується знайома лексика

ü розуміє короткі, прості запитання та твердження,які вимовляються повільно та чітко, за потреби повторюються, та супроводжуються візуальними опорами або жестами задля покращення розуміння;

ü розуміє найпростіший інформаційний матеріал, що містить знайомі слова у супроводі малюнків,де є фотографії страв, або ілюстровані оповідання, де використовується знайома лексика

ü читає та розуміє прості тексти із різним рівнем розуміння змісту, припускаючись багатьох помилок;

ü читає вголос доступні слова, словосполучення та речення з відповідною інтонацією, припускаючись багатьох помилок.

ü читає та розуміє прості тексти із різним рівнем розуміння змісту;

ü читає вголос доступні слова, словосполучення та речення з відповідною інтонацією.

ü не ставить та відповідає на запитання про себе та щоденні справи, вживаючи короткі, формульні вирази та покладаючись на жести для підкріплення інформації;

ü описує себе (наприклад, ім’я, вік, родина) когось\щось, за темами, вживаючи прості слова припускаючись багатьох помилок;

ü лічить числа та об’єкти у межах 20, припускаючись багатьох помилок;

ü  не визначає час за годинником, із точністю до години;

ü бере участь у співах та рухливих іграх.

ü ставить та відповідає на запитання про себе та щоденні справи, вживаючи короткі, формульні вирази та покладаючись на жести для підкріплення інформації;

ü описує себе (наприклад, ім’я, вік, родина) когось\щось, за темами, вживаючи прості слова та формульні вирази, за можливості попередньої підготовки;

ü лічить числа та об’єкти у межах 20;

ü визначає час за годинником, із точністю до години;

ü  бере участь у співах та рухливих іграх.

теми іноземною мовою

ü встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання;

ü списує слова та речення з друкованого тексту, пррипускаючись багатьох помилок;

ü припускається помилок при називанні і письмі друкованих малих й великих літер алфавіту;

ü списує слова і речення з друкованого тексту з помилками;

ü пише під диктування слова в межах вивченого уроку, теми, припускаючись значних помилок.

ü встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання;

ü списує слова та речення з друкованого тексту;

ü називає і розбірливо пише всі друковані малі й великі літери алфавіту;

ü списує слова і речення з друкованого тексту;

ü пише під диктування слова в межах вивченого уроку, теми.

результатів навчання

ü  визначає об’єкти, про які йдеться в завданнях, називає їх, для досягнення результату потребує уточнення завдання, значної допомоги вчителя;

ü  називає істотні ознаки об’єктів, установлює спільні й відмінні ознаки, властивості об’єктів, угруповує об’єкти відповідно заданим

орієнтирам, припускаючись помилок;

ü  відтворює навчальні дії за алгоритмом за допомогою вчителя;

ü  коментує навчальні дії короткими реченнями з опорою на орієнтири, наводить приклади;

ü  перевіряє спосіб і результат виконання завдань за зразком.

ü визначає об’єкти, про які йдеться в завданнях з незначною допомогою, називає їх;

ü називає самостійно істотні ознаки об’єктів, визначає спільні й відмінні ознаки, властивості об’єктів;

ü угруповує об’єкти; установлює причинно-наслідкові зв’язки між об’єктами;

ü знаходить за власною ініціативою необхідну інформацію; перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну/текстову;

ü контролює дотримання алгоритму дій, перевіряє результати виконання завдань можливими способами, робить висновок про досягнення результатів.

ü  організовує робоче місце за визначеними умовами, не завжди дотримується безпечних прийомів праці;

ü  виготовляє поетапно виріб за визначеною послідовністю операцій, дій з значною допомогою вчителя;

ü  виконує трудові дії щодо самообслуговування після нагадування вчителем, у тому числі ремонтує іграшки, книжки, доглядає за рослинами;

ü  організовує робоче місце за визначеними умовами, дотримується безпечних прийомів праці;

ü  виготовляє поетапно виріб за визначеною послідовністю операцій, дій;

ü  виконує трудові дії щодо самообслуговування, у тому числі ремонтує

іграшки, книжки, доглядає за рослинами;

результатів навчання

ü  потребує допомоги вчителя при описуванні вражень від сприймання творів мистецтва, словесної характеристики їх;

ü відтворює художні образи засобами образотворчого мистецтва за зразком, припускаючись помилок;

ü  користується різними художніми матеріалами, не дотримуючись техніки безпеки;

ü виявляє старанність у співі, відтворює за зразком запропоновані ритми, припускаючись помилок;

ü презентує створені художні образи, описує, чи вдалося втілити творчий задум з допомогою вчителя.

ü описує враження від сприймання творів мистецтва, словесно характеризує їх;

ü відтворює художні образи засобами образотворчого мистецтва за зразком, користується різними художніми матеріалами;

ü виявляє старанність у співі, відтворює за зразком запропоновані ритми;

ü презентує створені художні образи, описує, чи вдалося втілити творчий задум.

ü учні мають фрагментарні уявлення з предмету, часто відволікаються, неуважні;

ü роблять вправи за допомогою вчителя, реагують на зауваження учителя;

ü розрізняють та виконують відповідно до вимог лише елементи фізичних вправ;

ü більш пасивні, ніж активні, не вміють працювати в команді;

ü допускають порушення під час рухової діяльності, не дотримуються

ü правил безпеки;

ü не контролюють свої емоції під час рухливих ігр.

ü учні виявляють розуміння основних положень навчального матеріалу,

ü наводять прилади;

ü техніка виконання фізичних вправ має незначні відхилення від

ü встановлених вимог;

ü можуть аналізувати та виправляти помилки за допомогою вчителя;

ü вміють працювати в команді, дружні, допомагають один одному, чують

ü вчителя , можуть висловлювати власну думку.

ü дотримуються правил безпеки під час виконання вправ та рухливих ігр.

ü  списаний текст нелегко прочитати. Літери переважно непропорційні, мають різний нахил, зустрічається дзеркальне зображення літер;

ü  має труднощі з пошуком неправильних записів, навіть після допомоги

вчителя, , не може неправильний запис виправляти на правильний.

ü  списаний текст читається, однак є значні відхилення від нормативної форми літер;

ü  гігієнічних правил учень дотримується тільки після нагадування вчителя

ü  знаходить і акуратно виправляє у написаному тексті помилки з допомогою вчителя.

ü  списаний текст легко читається. літери переважно пропорційні, з однаковим нахилом, правильними поєднаннями. Дотримується загальних правил письма ( графічних, гігієнічних, технічних).

ü  допускається незначних помилок по декільком параметрам.

ü  знаходить і акуратно виправляє у написаному тексті помилки.

ü  списаний текст легко читається. Літери пропорційні, з однаковим нахилом, правильно поєднані. Допускається кілька незначних відхилення у формі букв чи їх поєднанні, які не порушують

загального позитивного враження від письма.

ü  дотримується загальних правил письма ( графічних, гігієнічних, технічних);

ü  самостійно знаходить і акуратно виправляє у написаному тексті помилки.

ü пише рукописними буквами злито, розбірливо;

ü записує слова та речення, дотримуючись опрацьованих правил, а також слів, які пишуться так, як вимовляються;

ü перевіряє чи є в написаному тексті помилки на вивчені правила, самостійно виправляє їх.

написане те саме слово в реченні)

розмови

розмови

ü відповідає лише на окремі репліки співрозмовника/співрозмовниці;

ü припускає 1-2 із таких недоліків: робить довгі паузи, відповідає лише на

ü окремі репліки співрозмовника;

ü слова ввічливості вживає не завжди, припускається мовних помилок;

ü робить спроби формулювати запитання, але припускається довгих

пауз, багатьох помилок у мовленні.

ü підтримує діалог за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, але іноді відхиляється від теми;

ü  допускає 1-2 із таких помилок: робить довгі паузи, добираючи

потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді, перебиває його;

ü не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок;

ü інтонація, добір слів, побудова речень потребують незначної корекції.

ü ініціює і підтримує діалог, складає діалог за ситуацією, що містить певну проблему;

ü швидко добирає і правильно використовує потрібні слова, будує змістовні репліки, дотримується правил культури спілкування,

ü не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається незначних мовних помилок.

ü ініціює і підтримує діалог з певної проблеми;

ü впевнено висловлює й аргументує свою позицію;

ü виявляє стриманість і коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника/співрозмовниці;

ü доводить свої думки, висловлюючи переконливі аргументи, в тому числі й із власного життєвого досвіду;

ü відстоює власну позицію.

ü  будує окремі, не пов’язані між собою речення, орієнтуючись на опорні слова;

ü не дотримується послідовність викладу змісту тексту;

ü  демонструє обмежений лексичний запас;

ü  припускається багатьох мовних (лексичних, граматичних) помилок.

ü  будує текст, спираючись на допоміжний матеріал, у цілому розкриваючи тему;

ü  виклад змісту тексту не зовсім послідовний, учень потребує допомоги вчителя у розрізненні основної і другорядної інформації;

ü  добір слів потребує вдосконалення, допускаються мовленнєві помилки.

ü самостійно правильно будує текст, розкриває його загальний зміст і головну думку;

ü дотримується структури тексту (зачин, основна частина і кінцівка);

ü у роботі можуть бути незначні відхилення від теми, може припускатися незначних мовленнєвих помилок.

ü творчо переказує текст, враховує мету завдання;

ü розкриває зміст і головну думку тексту;

ü впевнено висловлює й аргументує своє ставлення до висловлюваного, демонструючи багатство лексики, точність слововживання і не

допускаючи мовних помилок;

ü здатний/здатна до самостійного аналізу власного переказу, його коригування та уточнення (за потреби).

ü читає правильно, плавно словами і групами слів, з гарною дикцією, логічно правильно і виразно інтонує речення, передаючи голосом власне ставлення до того, що читається;

ü у повному обсязі, поглиблено усвідомлює фактичний зміст та основний смисл тексту;

ü іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту,

встановлення смислових, причинно-наслідкових зв’язків.

ü розпізнає і називає мовні одиниці за наданими орієнтирами, називає їх окремі ознаки, виконує окремі операції навчальних дій копіюючи

зразок;

ü не може самостійно визначити помилки, співвідносить результат виконання завдання за зразком,

ü констатує за підказкою правильність/неправильність виконання завдання.

ü  характеризує мовні одиниці, визначає їх спільні і відмінні ознаки, властивості, потребує роз’яснень для досягнення результату;

ü  установлює причинно-наслідкові зв’язки між мовними одиницями і класифікує їх, припускаючись помилок;

ü  перетворює інформацію з тексту в іншу форму представлення (план, таблиця) за інструкцією, у разі труднощів звертається до вчителя за допомогою;

ü  перевіряє спосіб і результат виконання завдань за зразком, констатує правильність/неправильність результату.

ü  самостійно характеризує мовні одиниці, визначає їх спільні і відмінні ознаки, властивості;

ü  установлює причинно-наслідкові зв’язки між мовними одиницями і класифікує їх, припускаючись незначних помилок.

ü  перетворює інформацію з тексту в іншу форму представлення (план, таблиця) із незначною допомогою вчителя;

ü  аргументує окремими прикладами власні відповіді, судження;

ü  здатний/здатна до самостійного аналізу власних робіт, їх коригування та уточнення.

ü  самостійно характеризує мовні одиниці, визначає їх спільні і відмінні ознаки, властивості;

ü  перетворює інформацію з тексту в іншу форму представлення (план, таблиця);

ü  аргументує прикладами власні відповіді;

ü  здатний/здатна до самостійного аналізу власних робіт, їх коригування та уточнення.

ü значну кількість слів читає складами;

ü в багатьох випадках неправильно членує текст на речення, речення на смислові групи; припускається помилок на пропуски,

перестановку, заміну звуків та складів, на вимову слів;

ü не дотримуючись пауз між реченнями і смисловими групами слів;

ü припускається багатьох помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів;

ü виявляє нерозуміння тексту в цілому але частково розуміє зміст

окремих фактів.

ü  читає переважно плавно, цілими словами, а окремі слова складами, припускаючись окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку звуків, складів;

ü  окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією, порушує правила вимови; є помилки в інтонуванні речень;

ü  недостатньо повно розуміє фактичний зміст тексту;

ü  припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки твору, встановленні смислових зв’язків.

ü читає плавно словами і групами слів, без повторів, з гарною дикцією, припускається лише поодиноких недоліків у поділі речення на смислові відрізки, інтонуванні речень;

ü припускається окремих помилок у наголошуванні слів;

ü усвідомлює фактичний зміст тексту,

ü припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення

смислових, причинно – наслідкових зв’язків.

ü читає правильно, плавно словами і групами слів, з гарною дикцією, логічно правильно і виразно інтонує речення, передаючи голосом власне ставлення до того, що читається;

ü у повному обсязі, поглиблено усвідомлює фактичний зміст та основний смисл тексту;

ü  розуміє фрагменти тексту прочитаного мовчки;

ü  виконує елементарні завдання на розуміння прочитаного;

ü  припускається помилок під час відтворення змісту прочитаного.

ü розуміє прочитаний мовчки текст у загальних рисах, не зважаючи на деталі;

ü виконує завдання на загальне розуміння прочитаного тексту з допомогою вчителя;

ü  розуміє текст прочитаний мовчки;

ü  самостійно виконує завдання на розуміння прочитаного тексту з незначною допомогою вчителя;

ü  частково аналізує зміст прочитаного тексту;

ü  аргументує власну думку окремими прикладами прочитаного тексту.

ü  читає подумки тексти різних видів та з різною метою;

ü  знаходить у тексті відповіді на поставлені запитання;

ü  установлює послідовність дій персонажів художніх творів;

ü  аналізує зміст прочитаного тексту, встановлює причинно-наслідкові зв’язки.

ü будує більше 3-ох речень або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв’язний текст;

ü не дотримується послідовність викладу змісту тексту;

ü демонструє збіднений лексичний запас;

ü припускається багатьох мовних помилок.

ü будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом;

ü створене висловлювання має 1-2 з таких недоліків: відхилення від авторського тексту, порушення послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка;

ü збіднена лексика, є мовні помилки;

ü відтворює зміст почутого іноді за допомогою вчителя,

ü робить уточнення у власний переказ після допомоги вчителя

ü правильно будує (переказує) текст, розкриває його загальний зміст і головну думку;

ü дотримується структури тексту (зачин, основна частина і кінцівка);

ü не висловлює своєї думки з приводу сказаного;

ü у роботі можуть бути незначні відхилення від теми, може припускатися незначних мовленнєвих помилок.

ü творчо переказує текст, враховує мету завдання;

ü розкриває зміст і головну думку тексту;

ü впевнено висловлює й аргументує своє ставлення до висловлюваного, демонструючи багатство лексики і не допускаючи мовних помилок;

ü здатний/здатна до самостійного аналізу власного переказу, його коригування та уточнення (за потреби).

ü розуміє фрагменти прослуханого тексту;

ü ситуативно виконує елементарні завдання на розуміння прочитаного;

ü виконує навчальні завдання на рівні копіювання зразків після їх пояснення вчителем;

ü відчуває труднощі із зіставленням прослуханого і зрозумілого.

ü розуміє прослуханий текст у загальних рисах, не зважає на деталі;

ü виконує завдання на загальне розуміння прочитаного тексту з допомогою вчителя;

ü здатний/здатна поглибити власне розуміння прослуханого після допомоги вчителя.

ü розуміє прослуханий текст;

ü самостійно виконує завдання на розуміння прочитаного тексту з незначною допомогою вчителя;

ü частково аналізує зміст прочитаного тексту;

ü аргументує власну думку окремими прикладами з прочитаного тексту.

ü сприймає на слух незнайомий текст і розуміє фактичний зміст;

ü самостійно виконує завдання на розуміння прочитаного тексту;

ü встановлює причинно-наслідкові зв’язки між подіями, вчинками персонажів та їхніми стосунками з іншими персонажами;

ü висловлює оцінні судження, щодо поведінки героїв.

ü розрізняє персонажів, розуміє текст/медіатекст фрагментарно;

ü зосереджує свою увагу лише на подіях; не завжди розуміє, як вони пов’язані між собою;

ü не спроможний(а) розрізнити твори за їх жанровими ознаками (казка, вірш, оповідання);

ü виконує навчальні завдання на рівні копіювання зразків зі значною допомогою вчителя.

ü припускається помилок під час опису емоційного стану персонажів.

ü  розуміє текст/медіатекст у загальних рисах, не зважає на деталі;

ü  розрізняє персонажів та зв’язки між ними на основі наданої інструкції або плану;

ü  виявляє нестійкі уміння у практичному розрізненні основних жанрів (казка, вірш, оповідання);

ü  описує емоційний стан персонажів не пояснюючи причина відповідних переживань персонажів.

ü розуміє текст/медіатекст, розрізняє персонажів та зв’язки між ними;

ü самостійно виконує завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій, вчинків персонажів, припускаючись неточностей у

формулюванні найпростіших оцінювальних суджень;

ü аргументує власну думку окремими прикладами з тексту/медіатексту;

ü практично розрізняє твори за жанровими ознаками;

ü самостійно описує емоційний стан персонажів з незначною допомогою учителя;

ü розуміє текст/медіатекст, розрізняє персонажів та зв’язки між ними;

ü встановлює причинно-наслідкові зв’язки між подіями, вчинками персонажів та їхніми стосунками з іншими персонажами;

ü практично розрізняє твори за жанровими ознаками;

ü аналізує емоційний стан персонажів, пояснює причини відповідних переживань персонажів;

ü висловлює та аргументує своє ставлення не лише до подій, а й до змісту твору загалом, формулює ідеї тесту, пов’язує їх із власним

досвідом.

ü  застосовує окремі прийоми виразного читання та декламування напам’ять, інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила

голосу, логічний наголос і темп мовлення) припускаючись багатьох помилок;

ü  співвідносить результат виконання завдання із зразком, констатує за

підказкою правильність і неправильність результату.

ü  застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять, інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила голосу, логічний наголос і темп мовлення) припускаючись помилок;

ü  робить висновок про досягнення результатів за зразком, констатує

правильність і неправильність результату.

ü  застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять, інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила голосу, логічний наголос і темп мовлення) припускаючись незначних помилок;

ü  робить висновок про досягнення результатів.

ü самостійно застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять, інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила

голосу, логічний наголос і темп мовлення);

ü Робить висновок про досягнення результатів, аналізує й оцінює їх.

ü створює усне висловлювання за зразком (шаблон з опорними

ü відчуває труднощі з використанням шаблону, навіть за умови детального пояснення вчителя;

ü відчуває труднощі з виправленням помилок та внесенням коректних

уточнень у власне висловлювання, навіть після допомоги вчителя;

ü  створює висловлювання, використовуючи словесні та несловесні засоби за аналогією;

ü  діє за алгоритмом, у разі труднощів звертається до вчителя за допомогою;

ü  здатний/здатна внести коректні уточнення у власне висловлювання та виправити помилки після допомоги вчителя;

ü  не завжди добирає засоби для вираження задуму змісту висловлювання; використовує частовживану лексику.

ü з незначною допомогою вчителя створює висловлювання, використовуючи доречні словесні (зокрема художні) та несловесні засоби;

ü аргументує вибір окремих мовних засобів щодо певної комунікативної ситуації;

ü здатний/здатна самостійно внести уточнення до власного висловлювання, коригувати його;

ü проявляє фантазію, спирається на власний досвід з використання

мовних засобів під час створення власного висловлювання.

ü  самостійно створює висловлювання, використовуючи доречні словесні (зокрема художні) та несловесні засоби;

ü  аналізує й оцінює відповідність словесних та несловесних засобів та змісту висловлювання;

ü  аргументує вибір мовних засобів щодо певної комунікативної ситуації;

ü  здатний/здатна самостійно аналізувати засоби побудови власного висловлювання, коригувати та уточнювати (за потреби);

ü  проявляє фантазію, спирається на власний досвід, експериментує мовними засобами під час створення власного висловлювання,

надаючи йому індивідуальних рис.

результатів навчання

ü розрізняє окремі об’єкти вивчення (математичні поняття за їх ознаками, формули);

ü виконує найпростіші математичні операції на рівні копіювання зразка виконання;

ü вміє розв’язувати однотипні завдання, допускає помилки під час одночасного виконання прямих і обернених дій;

ü знає про різні математичні інструменти, що можуть допомогти при виконанні завдання;

ü зчитує дані з таблиць, схем, графіків, діаграм.

ü  називає суттєві ознаки математичних об’єктів, наводить приклади, порівнює, узагальнює і класифікує їх за спільними ознаками;

ü  частково використовує математичну термінологію;

ü  виконує математичні операції, але не вміє пояснити свої дії;

ü  розуміє й використовує відомі способи обчислень із застосуванням правил та алгоритмів;

ü  представляє дані за допомогою таблиць, схем, графіків та діаграм.

ü розкриває сутність математичних понять, ілюструє їх прикладами;

ü  самостійно виконує математичні операції; детально пояснює свої дії;

ü вибудовує план дій (стратегії) з використанням математики для розв’язування життєвих проблемних ситуацій;

ü досліджує різні способи розв’язання навчальних і практичних задач, робить узагальнення за результатами виконаної роботи.

ü аналізує та обґрунтовує способи виконання математичних операцій;

ü обґрунтовує/ аргументує/ оцінює обраний спосіб розв’язання навчальних і практичних задач;

ü здійснює перевірку правильності розв’язання проблемної ситуації;

ü виявляє та виправляє помилки самостійно або з допомогою вчителя;

ü робить необхідні узагальнення, опираючись на дії з доволі великою

кількістю об’єктів.

навчання

ü розпізнає і називає об’єкти, про які йдеться в завданнях, за наданими орієнтирами;

ü називає окремі ознаки об’єктів;

ü знаходить інформацію у запропонованому джерелі за наданим

орієнтиром (малюнком, ключовим словом, порядковим номером речення);

ü співвідносить результат виконання завдання із зразком, констатує правильність/неправильність результату.

ü  визначає об’єкти, про які йдеться в завданнях, називає їх, для досягнення результату потребує уточнення завдання;

ü  називає істотні ознаки об’єктів, установлює спільні й відмінні ознаки, властивості об’єктів, угруповує об’єкти відповідно заданим

орієнтирам;

ü  відтворює навчальні дії за алгоритмом;

ü  коментує навчальні дії короткими реченнями з опорою на орієнтири, наводить приклади;

ü  перевіряє спосіб і результат виконання завдань за зразком.

ü визначає об’єкти, про які йдеться в завданнях з незначною допомогою, називає їх;

ü угруповує об’єкти; установлює причинно-наслідкові зв’язки між об’єктами;

ü знаходить за власною ініціативою необхідну інформацію; перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну/текстову;

ü контролює дотримання алгоритму дій, перевіряє результати виконання завдань можливими способами, робить висновок про

досягнення результатів.

ü визначає самостійно об’єкти, ро які йдеться в завданнях, називає їх та взаємопов’язані з ними об’єкти;

ü характеризує об’єкти, визначає їх спільні і відмінні ознаки, властивості;

ü установлює причинно-наслідкові зв’язки між об’єктами;

ü прогнозує можливий результат, пропонує різні способи виконання завдання, за потреби ставить запитання, що стосується об’єктів

завдань і пропонує відповіді на них;

ü співвідносить результати виконання завдань з припущеннями, робить висновок про досягнення результатів, аналізує й оцінює їх.

результатів навчання

ü вчитель допомагає організовувати робоче місце відповідно до визначених завдань;

ü дотримується безпечних прийомів праці після кількаразового повторювання;

ü виготовляє виріб за наданим алгоритмом із значною допомогою вчителя;

ü виконує трудові дії щодо самообслуговування з допомогою дорослих.

ü організовує робоче місце відповідно до власних потреб;

ü не завжди дотримується безпечних прийомів праці;

ü виготовляє виріб за наданим алгоритмом за допомогою вчителя;

ü виконує трудові дії щодо самообслуговування після кількаразового

повторення.

ü організовує робоче місце відповідно до власних потреб і визначених завдань;

ü не завжди дотримується безпечних прийомів праці;

ü планує послідовність виготовлення виробу за зразком та виготовляє його припускаючись незначних помилок;

ü виконує трудові дії щодо самообслуговування;

ü оцінює процес та результат власної або спільної проєктно- технологічної діяльності за зразком.

ü організовує робоче місце відповідно до власних потреб і визначених завдань;

ü дотримується безпечних прийомів праці;

ü планує послідовність виготовлення виробу за власно обраними технологіями обробки матеріалів та виготовляє його;

ü планує та виконує трудові дії щодо самообслуговування;

ü експериментує з матеріалами і технологіями для реалізації власних ідей;

ü оцінює процес та результат власної або спільної проєктно- технологічної діяльності

ü розпізнає окремі слова у повільному та чіткому мовленні, зазнаючи труднощі розуміння контексту навіть при повільнішому мовленні.

ü розпізнає окремі слова та фрази в повільному та чіткому мовленні, може визначити тематику мовленнєвої ситуації в якій використано знайомий мовний матеріал, що звучить у нормальному темпі за

допомогою вчителя та однокласників;

ü допускає помилки при візуалізації прослуханого матеріалу.

ü   розуміє контекст прослуханого в повільному та чіткому мовленні, опираючись на візуальну підтримку та більшу частину конкретної інформації, необхідної для виконання завдання, незважаючи на незначну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатись, та більшу частину конкретної інформації, необхідної для виконання

завдання.

ü розуміє повільне та чітке мовлення з довгими паузами задля полегшення усвідомлення змісту почутого;

ü розуміє конкретну інформацію, необхідну для виконання завдання.

ü розпізнає окремі слова в тексті, труднощі розуміння виникають на рівні буквосполучень, без розуміння фраз і речень;

ü розпізнає фрази та конструкції, труднощі виникають на рівні смислових зв’язків між словами у реченні;

ü ідентифікує об’єкти на їх ознаки, зазначені в тексті.

ü розуміє прості тексти, труднощі виникають на рівні сприйняття тексту як цілого;

ü визначає спільні та відмінні ознаки і властивості об’єктів, угруповує їх;

ü встановлює причинно-наслідкові зв’язки.

ü розуміє короткі, прості тексти, читаючи їх пофразово, розпізнаючи знайомі імена, слова та основні фрази, перечитуючи за потреби;

ü характеризує об’єкти, визначає їх спільні та відмінні ознаки і властивості;

ü угруповує їх, встановлює причинно-наслідкові зв’язки.

ü дає однослівні відповіді на запитання;

ü робить спроби простих відповідей, допускаючись елементарних смислових помилок у рамках вивченого матеріалу;

ü відповідно реагує на деякі запитання та інструкції, потребує візуальних підказок та постійної підтримки вчителя.

ü відповідно реагує на запитання та інструкції, робить спроби попросити про допомогу;

ü переважають однослівні відповіді на запитання виникають труднощі при спробах поєднувати їх у речення;

ü допускається елементарних лексичних чи граматичних помилок у рамках вивченого матеріалу.

ü відповідно реагує на більшість запитань та інструкцій, вміє просити про допомогу;

ü  продукує короткі фрази з ініціативи, роблячи паузи в мовленні;

ü реагує на власні помилки та може їх виправити.

ü ставить і відповідає на прості запитання, ініціює і вербально реагує на прості твердження, які стосуються нагальних потреб, знайомих тем; п

ü продукує короткі фрази з тематики мовленнєвої ситуації.

ü копіює письмову інформацію, пише знайомі короткі фрази;

ü правильно прописує прості слова;

ü допускає значну кількість помилок у правописі простих слів та речень.

ü надає базову інформацію в письмовій формі в межах вивченої теми лише за зразком та постійній підтримки вчителя;

ü надає базову інформацію в письмовій формі щодо знайомих тем за зразком;

ü  правильно будує речення;

ü пише короткі фрази при складанні зв’язного тексту.

ü надає базову інформацію в письмовій формі щодо знайомих тем;

ü правильно будує речення;

ü пише короткі речення при складанні зв’язного тексту.

навчання

ü використовує цифрові пристрої для виконання навчальних завдань потребуючи значної допомоги вчителя;

ü  створює інформаційні продукти (текст, графічне зображення,

презентацію) в програмних середовищах за інструкцією потребуючи значної допомоги;

ü відчуває труднощі при складанні лінійних, розгалужених та циклічних алгоритмів;

ü збирає інформацію за допомогою цифрових пристроїв відповідно до навчальної мети з значною допомогою вчителя;

ü потребує допомоги для використання онлайн-середовища для спільної діяльності та обміну думками ;

ü  не дотримується безпечної поведінки під час онлайн-взаємодії.

ü використовує цифрові пристрої для виконання навчальних завдань потребуючи допомоги вчителя;

ü  створює інформаційні продукти (текст, графічне зображення,

презентацію) в програмних середовищах за інструкцією потребуючи допомоги;

ü відчуває труднощі при складанні лінійних, розгалужених та циклічних алгоритмів;

ü збирає інформацію за допомогою цифрових пристроїв відповідно до навчальної мети з значною допомогою вчителя;

ü потребує допомоги для використання онлайн-середовища для спільної діяльності та обміну думками ;

ü  не завжди дотримується безпечної поведінки під час онлайн- взаємодії.

ü використовує цифрові пристрої для виконання навчальних завдань з незначною допомогою вчителя;

ü створює інформаційні продукти (текст, графічне зображення, презентацію) в програмних середовищах за інструкцією;

ü складає лінійні, розгалужені та циклічні алгоритми на основі їх опису;

ü збирає інформацію за допомогою цифрових пристроїв відповідно до навчальної мети з незначною допомогою вчителя;

ü використовує онлайн-середовище для спільної діяльності та обміну думками;

ü  практично завжди дотримується безпечної поведінки під час онлайн- взаємодії.

ü самостійно використовує цифрові пристрої для виконання навчальних завдань;

ü самостійно створює інформаційні продукти (текст, графічне зображення, презентацію) в програмних середовищах;

ü самостійно складає лінійні, розгалужені та циклічні алгоритми на основі їх опису;

ü отримує очікуваний результат дій виконавця за складеним алгоритмом;

ü самостійно збирає інформацію за допомогою цифрових пристроїв відповідно до навчальної мети;

ü використовує онлайн-середовище для спільної діяльності та обміну думками;

ü дотримується безпечної поведінки під час онлайн-взаємодії.

ü відчуває труднощі при описанні враження від сприймання творів мистецтва , словесної характеристики твору;

ü створює варіанти запропонованих художніх образів засобами образотворчого мистецтва, користується різними художніми матеріалами потребуючи кількаразового пояснення вчителя;

ü не проявляє творчу ініціативу в художньо-творчій діяльності, створює роботи за шаблоном, потребуючи допомоги;

ü співає виразно, відтворює запропоновані ритми, припускаючись багатьох помилок;

ü не може оцінити та презентувати свою роботу.

ü описує враження від сприймання творів мистецтва , словесно охарактеризує твір з значною допомогою вчителя;

ü створює варіанти запропонованих художніх образів засобами образотворчого мистецтва, користується різними художніми матеріалами потребуючи кількаразового пояснення вчителя;

ü не проявляє творчу ініціативу в художньо-творчій діяльності, створює роботи за шаблоном;

ü співає виразно, відтворює запропоновані ритми, припускаючись помилок;

ü презентує власні художні образи, оцінює власну творчість, пояснює що вдалося.

ü описує враження від сприймання творів мистецтва , словесно характеризує твір з використанням мистецької технології, припускаючись незначних помилок;

ü створює варіанти запропонованих художніх образів засобами образотворчого мистецтва, користується різними художніми матеріалами з незначною допомогою вчителя;

ü спостерігає, досліджує і відтворює предмети довкілля та явища природи засобами мистецтва, потребуючи пояснень щодо підбору

художніх матеріалів;

ü співає виразно, відтворює запропоновані ритми, імпровізує з ритмами;

ü презентує власні художні образи, оцінює власну творчість, пояснює що вдалося незначною допомогою вчителя.

ü описує враження від сприймання творів мистецтва , словесно характеризує твір з використанням мистецької технології;

ü створює варіанти запропонованих художніх образів засобами образотворчого мистецтва, користується різними художніми матеріалами;

ü спостерігає, досліджує і відтворює предмети довкілля та явища природи засобами мистецтва;

ü проявляє творчу ініціативу та намагається її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності;

ü співає виразно, відтворює запропоновані ритми, імпровізує з ритмами;

ü презентує власні художні образи, оцінює власну творчість, пояснює

що вдалося.

ü  пасивні, але епізодично займаються фізичними вправами, не якісно і не старанно виконують основні життєво необхідні рухові в

стандартних умовах;

ü  не можуть котролювати зміни самопочуття під час фізичного вправляння на вимогу вчителя, не взаємодіють з однолітками;

ü не вміють працювати в команді, не дотримуються правил гри;

ü допускають порушення під час рухової діяльності;

ü не дотримуються правил безпеки під час рухової діяльності.

ü більш активні, чім пасавні;

ü допускають помилки при виконанні фізичних вправ, некоректно контролюють самопочуття під час виконання фізичних вправ та оцінюють його за відповідними критеріями;

ü за допомогою вчителя називає фізичні вправи для розвитку окремих фізичних якостей.

ü нерегулярно взаємодіють з однолітками для досягнення спільних командних цілій;

ü безініціативні в команді, відволікаються, допускають незначні помилки під час рухової діяльності , виправляють помилки за допомогою вчителя;

ü Не завжди дотримуються правил безпеки під час рухової діяльності.

ü активні. систематично займаються фізичними вправами на уроках та

ü за завданнями вчителя диференційно виконують вправи (швидше, повільніше, нижче, ширше);

ü правильно називає фізичні вправи для розвитку фізичних якостей;

ü вміють контролювати самопочуття після виконаних вправ та можуть оцінювати за відповідними критеріями ;

ü  володіють за допомогою вчителя об’єктивними способами самоконтролю (ЧСС, частота дихання);

ü  старанно і якісно виконують фізичні вправи , та мають позитивну динаміку розвитку окремих фізичних якостей при стабільності інших;

ü вміють працювати в команді , домовляються один з одним, іноді допомагають члену команди;

ü системно дотримуються правила гри, гідно поводяться у разі виграшу

або поразки.

ü активні і уважні, системно займаються фізичними вправи , постійно займаються на позашкільних формах фізичного виховання;

ü  ефективно можуть виконувати життєво-необхідні рухові дії;

ü визначають і вміють показати вправи для гармонійного розвитку фізичних якостей після оцінки фізичного стану учня;

ü правильно і якісно контролюють самопочуття і можуть оцінювати після виконання фізичних вправ;

ü володіють декількома прийомами ЧСС( у місці серцевого поштовху , на променевий, на сонній артерії);

ü демонструють позитивну динаміку розвитку фізичних якостей;

ü демонструють в команді лідерські якості, вміють домовлятися, допомагають один одному, можуть висловлювати власну думку, наводять прилади, вміють чути;

ü постійно дотримуються правил безпеки під час рухової діяльності. Чесно дотримуються правил гри;

ü вміють боротися і у разі поразки і підбадьорюють інших;

Протокол засідання педагогічної ради         Директор Підлипненського ліцею                                                                                       Віктор ЩЕРБИНА “27”_08_2025 року № _1_                                                                            29.08.2025

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ПІДЛИПНЕНСЬКОГО ЛІЦЕЮ

КОНОТОПСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

на 2025-2026 навчальний рік

ЗМІСТ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

ВСТУП

Сьогодні освіта вже не підготовка до життя, а спосіб життя. Завдання освітнього закладу полягає у формуванні в учнів ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної реалізації свого життєвого потенціалу. Компетентна особистість повинна вміти застосовувати такі якості, характеристики і здібності, не лише щоб вивчати навколишній світ, а й жити в ньому. Педагогам, щоб допомогти учням стати глобально компетентними, потрібно не тільки розвивати ці якості у собі, а й шукати способи їх розвитку в учнів. За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в полікультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями.

Світогляд закладається саме в сім’ї та школі. У школі формується особистість, її громадянська позиція та моральні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя.

Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей – морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально- політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). У центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни. В основу свої роботи освітній заклад покладає формування громадянських та соціальних компетентностей суб’єктів освітньої діяльності.

Освітня програма сформована на основі Типових освітніх програм МОН України. Навчальний план конкретизує організацію освітнього процесу, варіативну складову, враховуючи особливості закладу з поглибленим вивчення іноземних мов, математики, української мови, індивідуальні освітні потреби здобувачів освіти та бажання їх батьків.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

дитиноцентризму     і природовідповідності;

узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;  науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;  наступності і перспективності навчання;

взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

логічної послідовності достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;  можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма визначає:

організацію роботи закладу;

вимоги до осіб, які навчатимуться за освітньою програмою;

загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) освіти, його розподіл за освітніми галузями за роками навчання;

особливості організації освітнього процесу та застосування у ньому педагогічних технологій;

навчальний план та його обґрунтування;  опис форм організації освітнього процесу;  інструментарій оцінювання;

показники реалізації освітньої програми

перелік типових освітніх програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі.

Освітню програму розроблено відповідно до нормативних документів, які і регламентують створення освітньої програми:

Підлипненський ліцей Конотопської міської ради Сумської області – ліцей із гімназією та початковою школою – комунальній заклад освіти, юридична особа.

Розташована за адресою: Конотопський район, с.Підлипне, вул. Чарівна, 18-а

Директор: Щербина Віктор Борисович

За Статутом забезпечує реалізацію права громадян на здобуття початкової, базової та повної загальної середньої освіти.

Освітня програма на 2025/2026 навчальний рік розроблена відповідно:

• Конституції України;
• Закону України «Про освіту»;
• Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
• Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти»;
• Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності»;
• Указу Президента України «Про Національну стратегію розбудови безпечного і

здорового освітнього середовища у новій українській школі» від 25 травня 2020 року № 195/2020;

• Указу Президента України від 02.2022 № 2102-IX «Про введення воєнного стану в Україні» (із змінами);
• Указу Президента України від 16 березня 2022 року №143 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти

України»;

• Указу Президента України від 25 травня 2020 року № 195/2020 «Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі»;
• Постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. №684 «Про

затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів» (із

змінами, внесеними згідно з Постановами КМ від 19.09.2018 №806, від 17.07.2019 № 681, від 05,09,2023 №985);

• Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 24 липня 2019 року №688, №898 від 30,09.2020);
• Постанови Кабінету Міністрів України від 09.2020 р №898 «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з

Постановою КМ № 972 від 30.08.2022);

• Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. №1392 «Про

затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із

змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 07.08.2013р. №538, від 26.02.2020

№ 143);

• Постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 957 «Про

затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 483 від 26.04.2022, № 979 від 30.08.2022);

• Постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. №88 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на наданнядержавної підтримки особам з особливими освітніми потребами (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 863 від 11.2017, № 88 від 21.02.2018, № 129 від 27.02.2019,

№152 від 26.02.2020, № 477 від 17.05.2021, № 365 від 26.03.2022, №396 від 09.04.2024););

• Постанови Кабінету Міністрів України «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року № 841
• Розпоряджень Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 р. №301-р «Про

схвалення Концепції безпеки закладів освіти», від 14 грудня 2016 р. №988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти

«Нова українська школа» на період до 2029 року», від 13.12.2017 №903-р «Про

затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;

• Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, затверджені постановою

Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1187 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №347 від 10.05.2018, №180 від 03.03.2020, № 365 від 24.03.2021);

• Наказу Міністерства освіти і науки України від 23 квітня 2019 року №536 «Про

затвердження Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки № 160 від 10.02.2021,

№ 160 від 10.02.2021);

• Наказу МОН України від 25.04.2013 №466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки від 01.06.2013 №660, від 14.07.2015 №761, від 08.09.2020 №1115 із змінами внесеними із наказом МОН №201 від 24.02.2023);
• Наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року №8 «Про

затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти»; (із змінами внесеними наказами МОН України від 06.06.2016 № 624, від 24.04.2017 №635, від 10.07.2019 №955, від 10.02.2021 №160№ 165 від 15.02.2023);

• Наказу МОН України від 03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти», (зі змінами

затвердженими наказом Міністерства освіти та науки України від 08.10.2019 №1272);

• Наказу МОН України від 10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»;
• Наказу МОН України від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» (із змінами від 08.2024 наказ МОН №1120)

;

• Наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» Наказу Міністерства освіти і

науки ( згідно наказу МОНУ №235 від 19.02.2021, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки №983 від 13.09.2021);

• наказу МОН України від 20.04.2018 р. № 408«Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 28.11.2019 №1493 наказом Міністерства освіти і науки України від 31.03.2020 №464 );
• Наказу МОН від 07.2021 №813 «Про затвердження методичних

рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»;

• Наказу МОН України від 04.2022 №289 «Про затвердження методичних

рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти»;

• «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів

закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили чинність, деякихнаказів Міністерства освіти і науки України» від 12 серпня 2022 року №743;

• «Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні» від 15.05.2023 №563;
• «Про надання грифа “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України” модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти» від 24.07.2023 №883, від 16.08.2023 р. №1001, від 06.09.2023 р. №1090;
• «Про внесення змін у методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні» від 13.06.2024 року № 836;
• «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання», від 02.08.2024 №1093.
• Наказу МОН України від 04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;
• Наказу Міністерства освіти і науки України від 08.2013 р. №1222 із змінами, додаток 2 «Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»;

• Наказу Міністерства освіти і науки України від 05.2023 №563, «Методичні

рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»;

• Наказу Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року №128 «Про

затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел- садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних та Порядку поділу

класів на групи при вивченні окремих предметів загальноосвітніх навчальних закладах» (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти №572 від 09.10.2002, № 921 від 17.08.2012, №401 від 08.04.2016);

• Наказу МОН України від 14.07.2015 №762 «Про затвердження Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки від 08.05.2019№ 621, від 01.03.2021 № 268);
• Наказу МОН України від 04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для

здобуття повної загальної середньої освіти»;

• Наказу Міністерства освіти і науки України від 16 жовтня 2018 року №1109 «Про деякі питання документів про загальну середню освіту»;
• Наказу Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки № 221 від 18.02.2019, № 246 від 19.02.2020,

№ 1431 від 24.12.2021);

• Наказу Міністерства освіти і науки України від 12 липня 2021 р. №795 «Про надання грифа «Рекомендовано міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти»;
• Листа МОН України від 02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»;
• Листа Міністерства освіти і науки України від 04.2018 р. №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;
• Листа Міністерства освіти і науки «Щодо особливостей організації освітнього процесу у 7-9 х класах в умовах реалізації концепції «Нова українська школа»» від 11.08.2023 р. 1/11938-23.
• Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 №2205 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я № 1984 від 09.202, №1371від 01.08.2022);
• Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року №102 за погодженням з Мінпраці, ЦК профспілки працівників освіти і науки України, Мінфіном, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за № 56 (із змінами та доповненнями).

Освітня програма складена відповідно до Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти.

Головною метою освітнього закладу є надання якісних освітніх послуг, всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, своєї країни, довкілля.

Основним завданням освітнього закладу є:

• створення рівних, належних і безпечних умов здобуття освіти, безпечного освітнього середовища, зокрема в умовах воєнного стану;
• організація освітнього процесу у різних форматах, залежно від потреб та безпекової ситуації;
• реалізація Державних стандартів початкової та базової освіти;
• впровадження розвивального, мотиваційного освітнього середовища, вільного від будь-яких проявів насильства, дискримінації, булінгу, цькування та забезпечення прав, свобод та інтересів дітей;
• створення безбар’єрного простору із розумним пристосуванням;
• забезпечення безперервного процесу підвищення якості освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня, застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання сучасних технологій навчання, цифровізація та діджиталізація освітнього процесу;
• різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;
• збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров’я вихованців; формування національно-патріотичної свідомості, виховання громадянина України, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;
• формування бажання і вміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;
• становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;
• виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
• виховання людини моральної, відповідальної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе;
• запровадження сучасних інструментів підходів, форм, методів, засобів навчання з дотриманням принципів академічної доброчесності;
• забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників освітнього процесу, реалізація педагогіки партнерства.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» заклад забезпечує право здобувати освіту в різних формах. Основною формою є інституційна очна (денна), за потреби заклад може організувати дистанційну і індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж, інклюзивне навчання, реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

Очна (денна) форма здобуття освіти, передбачає безпосередню участь здобувачів освіти в освітньому процесі, тривалість навчального тижня – 5 днів.

Дистанційна форма, передбачає здобуття освіти за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого- педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, або із використанням технологій дистанційного навчання, за допомогою технічних засобів комунікації, доступних для учасників освітнього процесу.

Індивідуальна форма навчання – спосіб організації навчальної діяльності, який регулюється певним, наперед визначеним розпорядком, забезпечується педагогічними працівниками за місцем проживання учнів та організовується для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти: екстернатна форма здобуття освіти (екстернат)

• це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства; сімейна (домашня) форма здобуття освіти – це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства; педагогічний патронаж – це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, потребує такої форми.

Розділ І. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ

Під час дії воєнного стану зупиняється дія положень частини третьої статті 10, що освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань

• 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день.

Освітній процес у закладі організовується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України та триває з 1 вересня по 30 червня. Тривалість та структура навчального року визначається з урахуванням навчального часу на проведення державної підсумкової атестації, інших форм організації освітнього процесу, визначених освітньою програмою закладу.

Щоденно о 9 годині 00 хвилин проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, відповідно Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», листа Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022

№1/3472-22.

Відповідно статі 12 Закону України «Про освіту» навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової та базової школи, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, в тому числі і у формі зовнішнього незалежного тестування. Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти. Порядок, форми проведення і перелік навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація, визначає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється відповідно до території обслуговування, яка закріплена міською радою у відповідності наказом МОН України від 14.07.2015 №762

«Про затвердження Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки від 08.05.2019№ 621, від 01.03.2021 №268) та наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти».

Кількість класів: 1-4 кл. – 4; 5-9 кл.- 5 кл.; 10-11 кл. – 2.

Кількість учнів: 1- 4 кл. – 58; 5-9 кл. – 126 ; 10-11 кл.- 36.

Режим роботи закладу:

    мова навчання – українська;

режим навчання – п’ятиденний;

початок занять для учнів 1-11 класів – 08.30

тривалість безперервної освітньої діяльності відповідно до статті 10 Закону України «Про загальну середню освіту»: не може перевищувати 35 хвилин (для 1 року навчання), 40 хвилин (для 2-4 років навчання), 45 хвилин (5-11 років навчання);

тривалість перерв відповідно до чинного Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (наказ МОЗ України від 25.09.2020 №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394)

Профільне навчання:

10-11 класи – профіль української  філології.

Розділ ІІ. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ

 НАВЧАТИМУТЬСЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

Освітня програма розрахована на здобувачів освіти, які здобувають освіту у середній загальноосвітній школі   на трьох рівнях:

• початкова освіта – перший рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом початкової освіти – 1-4 загальноосвітні класи, термін навчання 4 роки;
• базова середня освіта – другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом базової середньої освіти – основна школа 5-9 класи, термін навчання 5 років.
• профільна середня освіта – третій рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом профільної середньої освіти.

Початкова освіта (1-4 класи) здобувається, як правило, з шести років. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов, а тривалість здобуття ними початкової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником. Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти, табелем навчальних досягнень учня / учениці). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюють комісію, затверджують її склад (голову та членів комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складають за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Тривалість здобуття повної загальної середньої освіти на кожному її рівні може бути змінена (подовжена або скорочена) залежно від форми здобуття освіти, результатів навчання та/або індивідуальної освітньої траєкторії учня. Тривалість здобуття повної загальної середньої освіти на кожному її рівні особами з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Повна загальна середня освіта може здобуватися за очною (денною), дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу (індивідуального навчання), а також за очною (вечірньою), заочною формами (на рівнях базової та профільної середньої освіти). Профільна середня освіта професійного спрямування може здобуватися за дуальною формою здобуття освіти.

Ліцей   – заклад рівних можливостей для всіх; заклад освіти, який намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвивати її таким чином, щоб вона була успішною в житті, школа компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто, навчаючи в освітньому закладі, ми створюємо умови для того, щоб дитина змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення.

Розділ ІІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВІДПОВІДНОМУ РІВНІ ОСВІТИ, ЙОГО РОЗПОДІЛ ЗА ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ ЗА РОКАМИ НАВЧАННЯ

3.1.Загальні положення Освітньої програми першого рівня повної загальної середньої освіти «ПОЧАТКОВА ОСВІТА»

Метою початкової освіти є всебічний розвиток особистості дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і пізнавальних потреб, формування загальнокультурних і морально-етичних цінностей, оволодіння ключовими і предметними компетентностями та наскрізними вміннями, необхідними життєвими і соціальними навичками, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві та продовження навчання в основній школі.

У частині надання послуг з отримання початкової освіти Освітня програма ліцею   окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти. Їх побудовано із врахуванням таких принципів:

дитиноцентрованості і природовідповідності;

узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;  науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;  наступності і перспективності навчання;

логічної     послідовності     і                   достатності                   засвоєння            учнями предметних компетентностей;

можливостей реалізації змісту освіти через окремі предмети або інтегровані курси;

взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;  творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

адаптації    до    індивідуальних                    особливостей,                    інтелектуальних          і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст цієї частини програми має потенціал для формування в учнів таких ключових компетентностей:

вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

здатність спілкуватися державною та англійською мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

математична, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

екологічна, що передбачає усвідомлення основи екологічного

природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

інформаційно-комунікаційна, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

здатність до навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;;

культурна, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень;

інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади,

та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Наскрізні вміння слугують підставою для інтеграції освітніх галузей.

Перелік освітніх галузей для 1 – 4 класів НУШ

Мовно-літературна, у тому числі:

Рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ)    Іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)  Природнича (ПРО)  Технологічна (ТЕО)  Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)  Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)  Фізкультурна (ФІО)

Мовно-літературна галузь ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії:

• Взаємодіємо усно;
• Читаємо;
• Взаємодіємо письмово;
• Досліджуємо медіа;
• Досліджуємо мовні явища.

Математична галузь, яка реалізуються через однойменний окремий предмет –

«Математика», ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями:

• Числа, дії з числами. Величини;
• Геометричні фігури;
• Вирази, рівності, нерівності;
• Робота з даними;
• Математичні задачі і дослідження.

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Природнича, громадянська і історична, соціальна і здоров’язбережувальна галузі реалізується через інтегрований курс «Я досліджую світ».

Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв’язувати практичні задачі.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

• «Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

• «Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім’ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);
• «Людина в суспільстві» (громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);
• «Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);
• «Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв’язок об’єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

«Інформатика» починає реалізуватися з 2-го класу, у інтегрованому курсі «Я досліджую світ», у 3-4 класах – як окремий предмет, що ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

За результатами формування предметної компетентності випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для:

• доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);
• опрацювання інформації;
• перетворення інформації із однієї форми в іншу;
• створення інформаційних моделей;
• оцінки інформації за її властивостями.

.

Мистецька освітня галузь реалізуються через навчальні предмети за окремими видами мистецтва: «Музичне мистецтво» (1 год/тижд.) та «Образотворче мистецтво» (1 год/тижд.). Вона ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо- творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями:

• Художньо-творча діяльність;
• Сприймання та інтерпретація мистецтва;
• Комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Фізкультурна освітня галузь («Фізична культура») ставить за мету всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями:

• Рухова діяльність;
• Ігрова та змагальна діяльність.

3.2.Загальні положення освітньої програми другого рівня повної загальної середньої освіти «БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА»

У частині надання послуг з отримання базової середньої освіти Освітня програма середньої загальноосвітньої школи №99 м. Львова окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів складає 5845годин/навчальний рік:

• для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,
• для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,
• для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,
• для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,
• для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах 5-9 класів, що подані у Розділі 6 Освітньої програми ліцею. Програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури  Суспільствознавство Мистецтво

Математика

Природознавство Технології

Здоров’я і фізична культура

Навчальні плани ІІ ступеня передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:

«Екологічна безпека й сталий розвиток»;

«Громадянська відповідальність»;

«Здоров’я і безпека»;

«Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими

надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати знання, отримані у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласні та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;  роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

3.3 Загальні положення освітньої програми третього рівня повної загальної середньої освіти «Профільна середня освіта»

Освітня програма школи ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та складена на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408

«Про затвердження типової освітньої програми закладів світи загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно стаття 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 р. № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р №898, метою освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за

наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором; роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально- пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно- наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово- інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно- методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• мови і літератури;
• суспільствознавство;
• мистецтво;
• математика;
• природознавство;
• технології;
• здоров’я і фізична культура.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітньогопроцесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки- семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес- конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально- практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягненнякомпетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів,розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня      програма     передбачає                                     досягнення  учнями                                     результатів  навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом

Розділ ІV. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ У НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

4.1.  Порядок вивчення окремих навчальних предметів

У закладі освіти широко впроваджуються інформаційно-комунікаційні технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями. Вчителями створена систему уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікаційних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, інтелект- карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

У 1-6 класах викладаються окремі предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» по 1 годині. Поділ класів на дві групи при вивченні інформатики, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за №229/6517 (зі змінами). З предмету «Захист України» здійснюється поділ класів на групи юнаків та дівчат незалежно від кількості учнів у класі. Проте, якщо у групі буде менше 5 осіб, то учні цієї групи навчаються за індивідуальними навчальними планами.

У відповідності до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів гранично допустиме навантаження не перевищує допустимої сумарної кількості годин тижневого навантаження учнів, встановленої Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОЗ України від 25.09.2020 року № 2205 (зі змінами та доповненнями).

Години фізичної культури не враховані при визначенні гранично допустимого навантаження.

Розділ V. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ШКОЛИ

Підлипненський ліцей Конотопської міської ради Сумської області  здійснює свою діяльність на підставі ст.53 Конституції України, нового Закону України «Про освіту» з  урахуванням вимог Концепції профільного навчання в старшій школі,  власного Статуту, забезпечує здобуття учнями загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів.

Мова навчання – українська.

Навчальний план школи  на 2025-2026  навчальний рік складено на основі Типових навчальних планів.

Навчальний рік розпочинається 1 вересня  і закінчується підсумковим оцінюванням навчальних досягнень учнів не пізніше 1 липня.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем. У школі  функціонує 11класів, де навчається 220 учнів.

Навчальний план для початкових класів  складено на основі Типових навчальних планів, затверджених наказом Міністерства науки та освіти від 21.03.2018 №268. Основною новацією, яка входить в практику діяльності початкових класів, є структурування змісту початкової  освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні.

Учні початкових класів будуть навчатися за програмою Савченко О.Я.

По 1 години використано з варіативної частини плану для підсилення вивчення української мови.

Навчальний план для 5 — 8 класів складено на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 19.02.2021 № 235), розробленої відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти на продовження реформи «Нова українська школа», та наказу МОНУ від 09.08.2024 № 1120 “Про внесення змін до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти”.

Навчальний план для 9 класу складено відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня,  розробленої на виконання Закону України «Про освіту» та Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405.

Навчальний план для 10 та 11 класів складено на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), розробленої на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» відповідно до наказу МОНУ від 20.04.2018 року № 408.

У 10-11 класах з метою забезпечення більш глибокої підготовки старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності, відповідно до Концепції про профільне навчання, враховуючи потреби учнів, побажання батьків, фахову підготовку педагогічних кадрів, матеріальну базу кабінетів, навчання у старшій школі організовується за профілем української філології. У старшій школі профіль української філології сформований за рахунок додаткових годин.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до нормативів (і враховуючи економію коштів)  відбувається поділ на підгрупи при вивченні інформатики ( у класах, де більше 18 учнів навчаються за денною формою), української мови, англійської мови та технологій лише у 8 класі.

Навчальний предмет «Захист України» вивчається у Осередку на базі ліцею №1.

Години з фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження на учнів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» для учнів  відбувається за такими модулями:

5 – 6  класи – баскетбол 3*3, баскетбол, волейбол, гімнастика, дитяча легка атлетика, доджбол, настільний теніс, пляжний волейбол, рухливі ігри, футбол,  футзал, туризм;

7-9 класи – футбол, легка атлетика, баскетбол, гімнастика, туризм;

10 клас – футбол, легка атлетика, баскетбол, гімнастика;

11 клас – футбол, баскетбол, гімнастика.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 1 класу з українською мовою навчання

на 2025-2026 навчальний рік

(по Савченко)

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 2 класу з українською мовою навчання

на 2025-2026 навчальний рік

(по Савченко)

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 3 класу з українською мовою навчання

на 2025-2026 навчальний рік

(по Савченко)

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 4 класу з українською мовою навчання

на 2025-2026 навчальний рік

(по Савченко)

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 5 класу з українською мовою навчання

на 2025-2026 навчальний рік

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 6 класу з українською мовою навчання

на 2025-2026 навчальний рік

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 7 класу з українською мовою навчання

на 2025-2026 навчальний рік

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 8 класу з українською мовою навчання

на 2025-2026 навчальний рік

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 9 класу з українською мовою навчання

на 2025-2026 навчальний рік

Навчальний план

для 10-11 класу з українською мовою навчання

(профіль української філології)

на 2025-2026 навчальний рік

Розділ VII. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Традиційними формами організації безперервної освітньої діяльності є переважно різні типи уроку:

урок формування компетентностей;  урок розвитку компетентностей;

урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;  урок корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу (безперервної освітньої діяльності) можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт).

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

За потреби (у разі надходження заяв) заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

За умови  обмежень у закладі освіти за рішенням педагогічної ради може запроваджуватися навчання з використанням дистанційних технологій.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Розділ VIIІ. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

8.1. Оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (1-4 класи)

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється на суб’єкт- суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження індивідуального розвитку учнів у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для учнів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів просування конкретного учня у навчанні, а визначення особистих результатів учнів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції у знаннях, уміннях, навичках.

Навчальні досягнення учнів у 1-х класах підлягають формувальному (вербальному) оцінюванню та підсумковому оцінюванню, у 2-х класах – формувальному, підсумковому оцінюванню, у 3-х, 4-х класах – формувальному і підсумковому за рівнями навчальних досягнень оцінюванню. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток учнів; вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати до прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, відсутність побоювання помилитися, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень учня/учениці з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти у 4 класі проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, коригування та прогнозування їх розвитку проводитимуться моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

8.2 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи на різних предметах, під час виконання різноманітних видів робіт

1-2 КЛАС

УКРАЇНСЬКА МОВА